У 2014 році життя письменниці Аманди Джетт Нокс нагадувало ідилію в передмісті Канати: чоловік, троє синів та затишний будинок. Але за два роки «традиційна» картинка змінилася назавжди: спочатку дитина, а потім і чоловік здійснили трансгендерний перехід. Замість розлучення та драми Оттава отримала історію, яка стала бестселером «Тут живе кохання». Розповість ottawaski, як одна родина змінила уявлення про гендер у всій Канаді.
Гендерна ідентичність та пошуки себе. Відверта історія
Родина Аманди Джетт Нокс складається з 6 осіб. Раніше це були чоловік, жінка та троє хлопчиків. Однак далі все змінилося.
У 2014 році син зізнався у своїй трансгендерності. Він повідомив про це в електронному листі. Ще через півтора року чоловік Аманди, з яким вони були разом у шлюбі 18 років, повідомив, що ідентифікує себе жінкою. Цю історію жінка розповіла у документальному фільмі «Day 6», який отримав нагороду.
З того часу їх родина зазнала багатьох змін. Її робота полягає у тому, щоб допомагати іншим розуміти їх та інших у такій же ситуації. Аманда Джетт Нокс виступає по всій країні, іноді до неї приєднується родина. Вона пише про свій досвід, аби подолати розрив та залучити людей, навчити інших бути толерантними.
Діти подружжя сприйняли ці зміни прийнятно та позитивно. Сини казали, що завжди мріяли про сестру.
Аманда розповідала, що після зізнання дитини («я дівчинка, замкнена у тілі хлопчика») й сама зіштовхнулася з хибними уявленнями, які походять від медіа, фільмів, телевізійних шоу, ранніх медійних зображень трансгендерних людей. Зі всім цим вона самостійно розбиралася, після чого захотіла допомагати іншим. Інформацією вона ділиться з читачами у своєму блозі «The Maven of Mayhem».
Тож, вони все ще родина: двоє батьків та троє дітей, але найбільша різниця полягає у відкритішому та щирішому спілкуванні. Цікаво, що на одному з заходів родина поспілкувалася з прем’єр-міністром Джастіном Трюдо, який подякував за працю та зробив спільну світлину. Вони надрукували її та поставили вдома у рамку.
Шлюб Аманди
Зізнання чоловіка у своїй трансгендерності (нині – Зої Нокс) стало для Аманди справжнім шоком. Родина тільки звикла, зрозуміла та прийняла щиру історію сина, а нині – доньки Алексіс. Вони на той час 18 років були у шлюбі, однак чоловік був нещасливим. Попри сумніви, багато розмов, пара разом. У 2017 році вони відсвяткували 20-ту річницю разом. Аманда пригадувала, як вони з Зої сиділи в авто на паркуванні та багато говорили. Це була важка ніч для обох.
Подружжя познайомилося ще на початку 90-х років, вони тоді були підлітками. Вони відпочивали на одній вечірці, де й познайомилися. Через місяць вони почали зустрічатися, а через два роки у них народилася дитина. У 1997 році вони одружилися.
Після зізнання, Зої була переконана, що стосункам кінець. Та це був початок спільної роботи. Наступні тижні подружжя багато розмовляло, плакало, гуляло, вони намагалися все вирішити. Зої боялася втратити родину, а Аманда мала прийняти це та переосмислити власну сексуальність або ж закінчити ці стосунки.
Подружжя вирішило залишитися разом. Вони зізнавалися, що є одна для одної спорідненими душами. Родина проживає у передмісті Оттави, у Канаті. На 20-ту річницю вони оновили шлюбні обітниці на невеликій церемонії, після чого відправилися у сімейну медову подорож до Західної Канади.
Перехід Зої
Через рік з’явилася Зої. Діти турбувалися, що батьки розлучаються, однак новина про Зої теж їх спантеличила. Для старшого 20-річного Аеріка ця новина супроводжувалася відчуттям втрати. Для нього тато був чоловічим взірцем для наслідування.
Після цього родина почала ділитися новинами з рідними та близькими. Вони визнають, що з деякими друзями довелося попрощатися, однак здебільшого реакція була позитивною.
На роботі Зої теж ніхто не знав про зміни. Перед тим як повністю розкритися, Зої взяла декілька тижнів відпустки на роботі, а перед цим надіслала колегам електронного листа. Вона повідомила про нове ім’я та займенники. Попри страх засудження, вона отримала у відповідь слова підтримки.
Колеги прикрасили її кабінет, влаштували вечірку. А допис Аманди у блозі про повернення Зої на роботу став вірусним.
Мемуари «Тут живе кохання: історія процвітання в трансгендерній родині»
Аманда Джетте Нокс мріяла насолоджуватися стабільним життям. Так і було: зустріч кохання свого життя, одруження, народження трьох дітей. Та все змінилося. Спочатку син розповів, що є трансгендерною особою, а згодом – чоловік. Аманда шукала позитивні приклади шлюбів, які пережили подібні ситуації, однак не знайшла таких. Саме тоді вона вирішила, що її родина стане такою. У мемуарах, які вийшли у 2019 році, письменниця ділиться з читачами відвертою історією, десь з гумором, а десь чесно розповідає про труднощі, з якими зіштовхуються трансгендерні люди. Мемуари «Тут живе кохання» – це чудова історія переходу, розчарування, підтримки, прийняття та любові.
Поповнення у родині: Історія Ешлі
Родина Аманди Нокс відома своєю здатністю приймати зміни, але поява четвертої дитини стала особливим розділом їхнього життя. Все почалося з простого жесту доброти: коли донька Аманди, Алексіс, була у восьмому класі, вона запросила нову ученицю, якій не було де сісти в їдальні, приєднатися до їхньої компанії. Цією дівчинкою була Ешлі.
Попри те, що Ешлі перебувала в системі прийомних сімей і життя постійно змушувало її змінювати міста та школи, зв’язок між дівчатами залишався незмінним. Коли стало відомо, що Ешлі загрожує статус «підопічної Корони» (державна опіка до повноліття без постійної родини), сім’я Ноксів прийняла однозначне рішення. Вони вже любили Ешлі як рідну, тож вона офіційно стала четвертою дитиною в їхньому домі.
Місія Аманди Джетт Нокс у сучасному світі
Діяльність Аманди Джетт Нокс є унікальним прикладом того, як приватна сімейна історія може трансформуватися у потужний інструмент суспільних змін та адвокації. Отримане нею визнання, зокрема журналістська премія Джоан Гуллен, а також численні публікації у провідних світових медіа від The Globe and Mail до The Today Show, підкреслюють не лише професійну майстерність Аманди як письменниці, а й надзвичайну актуальність її місії.
Головна цінність її роботи полягає в нормалізації різноманіття. Через свій блог The Maven of Mayhem та публічні виступи, Аманда руйнує стіну між «особливими» сім’ями та рештою суспільства. Вона майстерно доводить, що попри кардинальні зміни в ідентичності членів родини, фундаментальні цінності — любов, підтримка та спільний побут — залишаються незмінними. Її шлях демонструє, що інклюзивність не є складною політичною концепцією, а є природним виявом людяності та поваги.
Нині Аманда Джетт Нокс виступає як життєво необхідний «місток» між спільнотами. Її здатність щиро й відкрито розповідати про складні речі допомагає тисячам людей подолати страх перед невідомим, надихаючи їх на побудову світу, де кожна людина може бути собою, не втрачаючи при цьому зв’язку з найріднішими. Зрештою, її діяльність — це маніфест того, що відмінності не повинні розділяти нас, адже в основі кожної щасливої родини лежить передусім безумовне прийняття одне одного.
